Маленькі Неслухнясики або як знайти спільну мову із власним малюком  (діти від 0 до 3-х рр..)

      Кожний з батьків у визначений період стикається з питаннями: Що потрібно моєму малюку? Як з ним розмовляти? Як розвивати? Як знайти з ним спільну мову, які методи спілкування підходять для повного взаєморозуміння? Спробуємо дати відповіді на ці питання.

      Для того, щоб зрозуміти як правильно спілкуватись з дитиною, роздивимось її вікові особливості. Кожний період розвитку має свої новоутворення, згідно яким змінюється світосприйняття малюка. Це допоможе нам знайти ключик розуміння наших дітей.

 Від 0 до 1 р.

      У цей період формуються такі базові кити в дитини як ритм, емоційність, стабільність, базова довіра.

 Ритм для дитини як одна з основ життєдіяльності. Адже, коли малюк знаходився в маминому животику, саме ритм маминого серця давав інформацію про те, що відбувається поза межами мами. Чи то хвилювання, чи радість, чи страх, чи смуток – биття серце мами сповіщало малюка про її стан, який автоматично передавався дитинці.

Коли маля з’являється на світ, то великий, невідомий світ для нього лячний. Що його заспокоює? Так, вірно, мама бере дитину на руки, пригортає до себе…звичний, знайомий ритм маминого серця ніби говорить малюку «Я тут, я з тобою, все гаразд!».

Дуже важливі для дітей колисанки. Не важливо чи є у мами музичний слух, важливо ритм колисанки, тембр і вібрація знайомого рідного голосу. Співайте своїм діткам, коли кладете їх спати, коли малюк грається, можна веселі пісеньки. Разом з ритмом дуже важливий момент  — передача емоцій.

Ритмічні рухи, розкачування, наспівування мелодій — все це допомагає вашій дитинці відчувати себе в безпеці та впливає на здоровий психічний розвиток!

 Емоційність для дитини це і мова і взаємозв’язок з іншою людиною і розумовий розвиток і багато всього іншого. Саме при наявності емоційного зв’язку дитина виростає повноцінна. Форма спілкування з малюком повинна бути емоційною. Коли ви говорите з малюком, то він зчитує інформацію з ваших жестів, міміки, рухів (Дорослі! Не забувайте, що 93% нашої мови невербальної і лише 7% словесної).

Важливі барви мови, інтонація, паузи, темп мови. Багато батьків вважають «сюсюкання» не потрібно і задають своїй мові тон педагога вихователя і розмовляють як з дорослим. Але для малюка незабарвлений голос з правильною мовою мами дасть набагато менше в розвитку дитини ніж ніжне гуління, воркування мами.

Звичайно, потрібно навчати дитину і правильній мові (до 1 року формується пасивний словник дитини), але не зациклюватись на цьому і не боятись опускатись на рівень дитини. Наскільки ми, дорослі, вміємо проявляти свої емоції настільки малюк бути вивчати різні емоційні стани, моделювати, повторювати.

Тобто якщо мама завжди тривожна, то малюк буде також неспокійним. Якщо до дитини не проявляти емоції, то це може обернутися таким діагнозами, як затримка психічного розвитку, затримка розумового розвитку і т. інш.

Не бійтесь проявляти емоції, частіше розмовляйте з малюком, беріть його на руки!

Стабільність. Наш великий світ є для малюків незрозумілим, хаотичним. Стабільність це той стержень за який, чіпляючись, малюк може сприймати і розуміти всесвіт. Тому для нього надзвичайно важливим є режим. Сон, годування, прогулянки, щоб це відбувалось в одні ті самі часи. Щоб малюк знав, коли він відкриє після сну оченята, його зустріне посмішкою мама, а коли йому щось болить або нападає смуток, він заплакавши отримає ласку і турботу.

Будьте послідовні з дітками, цим самим ви їм допоможете адаптуватись до нашого світу!

 Базова довіра. Вона формується або не формується в дітей до року. Це потреба діток у захисті, безпеці. Якщо батьки створюють середовище в якому дитина є задоволеною і відчуває себе захищеною, то вона  буде відкрита світу, легше адаптується в соціумі. Цей базовий процес і є основою для формування в дорослої людини рівня довіри – довіри до світу, інших людей і самого себе.

Батьки, будьте уважні – базова довіра формується лише від 0 до 1 року!

 Закінчується перший рік життя малюка кризою. Зміст кризи полягає в тому, що малюк усвідомлює себе окремо від мами. Ця криза зі знаком +, тому що завдяки цій кризі приходить таке новоутворення як автономна мова, малюк хоче висловлювати власні бажання та потреби!

 Вік від 1 до 3-х рр..

     У цей період малюк починає усвідомлювати свою автономію від мами. Може висловлювати власні бажання та настоювати на виконанні своїх  потреб. Напевно всі відома ситуація, коли мамі потрібно йти в один кінець, а малюк тягне її на майданчик, який йому подобається в абсолютно протилежний бік.

Що ж відбувається з розвитком дитини після року?

 Форма спілкування набуває ситуативно-ділового характеру та предметно-дійового. Ведучим мотивом у спілкуванні з малюком стає спільна співпраця. Дорослий виступає партнером в грі. Батьки для дитини стають взірцем для копіювання, а також першими помічниками, організаторами та учасниками спільної сумісної діяльності.

Крім безумовної любові, емоційного тепла, дитина чекає від дорослого безпосередньої участі у всіх своїх справах, спільного вирішення будь-якої задачі, будь то засвоєння навиків самостійно одягатися чи разом будувати з кубиків будиночки. Навколо таких спільних дій і розгортаються нові, для дитини форми спілкування з дорослими. Дитині потрібні доброзичлива увага і співпраця.

     Для малюків важливо, щоб їм давали також ініціативу у співпраці, вибір. Дуже часто батьки забирають ініціативу у власні руки та все роблять за малюка (адже так швидше), ось на цьому етапі якраз можна позбавити дитину бажання в майбутньому робити щось самостійно.

— Дозволяйте вашому самостійному відчути себе самодостатнім. Хай це буде неправильно, повільно – але, щоб дитина відчула задоволення від того, що ви їй довіряєте.

— Дуже важливою є похвала! Хваліть, кажіть як ви їм пишаєтеся!

— Зосереджуйте свою увагу на позитивних речах, а не негативних! (хоча це завжди важче)!

— Критикуйте лише вчинки дитини, а не дитину!

 Криза 3-х років

    Ця криза є одним з найважчих моментів у житті дитини. Якщо в 1 рік у дитини відбувається біологічне від’єднання від мами, то в 3 роки, в дитини психологічне від’єднання та усвідомлення свого власного «Я».

Стосунки спілкування набувають іншого характеру, більш глибинного. У дитини йде перебудова всієї системи. Зміна позиції дитини, зростання її самостійності і активності вимагають від близьких дорослих своєчасної перебудови. Якщо ж нові відносини з дитиною не складаються, її ініціатива не заохочується, самостійність постійно обмежується, у дитини виникають власне кризові явища, які проявляються у відносинах з дорослими.

Одне з найяскравіших явищ у кризі є прояв негативізму. Все, щоб батьки не казали, малюк дає протилежну реакцію. Але дає негативну реакцію не на саму дію, яку він відмовляється виконувати, а на вимогу чи прохання дорослого. Він не робить щось тільки тому, що це запропонувала йому певна доросла людина.

Взагалі, негативізм є вибірковим: дитина ігнорує вимоги одного члена сім’ї або однієї виховательки, а з іншими досить слухняна. Головний мотив дії — зробити навпаки, тобто прямо протилежне тому, що їй сказали. Негативізм спрямований не на якусь конкретну людину а на всю систему відносин і виховання, яка прийнята в родині.

Другий важливий аспект кризи 3-х років – це впертість.

Це реакція дитини, яка наполягає на чомусь не тому, що їй цього дуже хочеться, а тому, що вона про це сказала дорослим і вимагає, щоб з її думкою рахувалися.

     У деяких дітей у зв’язку з головною тенденцією «Я сам!» часто виникають конфлікти з дорослими. Причому з’являється навіть форма бунтарства. Дитина починає диктувати свою владу. А ще може приєднатись фаза знецінення.

Старі іграшки перестають  подобатися, на маму чи тата малюк може сказати «Ти погана і не хороша!». Такі фрази будуть звучати не тому що він дійсно вас такими рахує. Для того, щоб від’єднатись від батьків потрібно пройти через етап знецінення, для любої психіки так легше (це спрацьовує як захисний механізм малюка). Так відбувається відокремлення себе від близьких людей.

 Методи спілкування під часи кризи 3-х років:

    — говоріть завжди малюку, що попри все ви його любите;

     — починайте свою фразу з повтору фрази малюка (пр.: «Так, ти не хочеш спати….» а далі вставляєте той зміст, що хтіли ви донести до малюка). Якщо фразу будувати таким чином, то дитина вас почує, адже ви не заперечуєте її вислову;

     — пробуйте модель спілкування з часткою «ні», особливо може підійти при негативізмі (Пр. «Не лягай спати, ще не пізно!»), часто малюки всупереч роблять саме те, що вам потрібно;

     — не зривайтесь на дітях, не кричить. Ця криза ідентична підлітковій (коли підліток хоче від’єднатись від дорослих і виокремити свої власні дорослі кордони), але з різницею, що вашому малюку лише 3 рочки і він дуже потребує вашої допомоги;

     — не забувайте, що увагу 3-х річної дитини достатньо легко переключати (якщо ваш малюк розлючений, переводьте тему в інше русло, зацікавте його, у діток 3-х років провідною є пізнавальна і ігрова діяльності, тому це зробити не важко);

    — пам’ятайте, що ви доросла людина, яка вміє, принаймні може контролювати свої емоції на відміну від вашої дитини (ця психічна функція остаточно формується лише у 7 років);

     — знайте, що агресія породжує лише агресію (або ауто агресію, коли малюк сам собі наносить шкоду);

     — правило, що діти – наше дзеркало, ніхто не відміняв. Діти копіюють наші моделі поведінки, наші реакції на ситуації, наші емоційні виплески. Пам’ятайте про це!

 Подивіться вашому малюку в оченята! У них ви знайдете бездонний, глибинний, чуттєвий, емоційний та ранимий світ! Ваша любов, ласка, велике терпіння завжди будуть помічниками у взаємостосунках з дітками!

Подоляк Наталя

Заказать обратный звонок
Как к вам обратиться:
Ваш телефон:
Тема звонка:

Меню

Обратный звонок