Соціальна фобія як перепона на шляху до успіху

Соціальна фобія як перепона на шляху до успіху

Сучасний світ дає сьогодні людям необмежені перспективи в їх розвитку, творчості, загалом житті. Погодьтесь, інтернет відкриває нам двері найбільших світових бібліотек, ми можемо слухати лекції провідних спеціалістів в будь-якій галузі on-line, закінчувати курси, майстер-класи і т.д. Тобто, ми маємо доступ до знань, що може допомогти нам на шляху нашого професійного становлення. Ми готові діяти, творити, працювати, але чомусь в нашому житті так нічого і не відбувається.

Шлях до успіху — побороти  соціальну фобію

Щоб ми не робили, ми робимо це для суспільства і на очах у суспільства (зараз ми не говоримо про наші потреби фізіологічні чи особистого життя). Успіх не може бути на самоті. Він передбачає відкритий простір спілкування з людьми. Для того, щоб донести свою ідею, зацікавити, показати усі свої таланти ми повинні зробити крок назустріч людям, відкрити їм себе. Але на заваді нам може стати одна проблема, назва якої соціальна фобія.

Соціальна фобія має свої ступені тяжкості, і може навіть потребувати медикаментозного втручання. Проте, більшістю ми маємо справу з соціальною тривогою, яка блокує нас та впливає на якість життя. В основі є наші переконання, поведінка, тілесні реакції та наші думки під час соціальних ситуацій (починаючи від спілкування і закінчуючи перебування «на людях» в транспорті чи де-інде, без прямого вербального контакту).

Чи знайомі вам відчуття, ніби всі очі направлені лише на вас? Вам здається, що усі навколо вас розглядають, оцінюють, частіше негативно, хочуть розкритикувати. Ми починаємо хвилюватися, червоніти, пітніти, затинатися, у нас можуть трястися руки, ноги, і єдине наше бажання покинути цю ситуацію, втекти, і більше ніколи не потрапляти в неї. Ми йдемо, але ще довго обдумуємо, що ж було не так, засуджуємо себе, вишукуємо докази того, що ми не помилилися і ситуація була справді загрозливою.

Можемо все життя жити з цією проблемою, а можемо наважитися на зміни і показати світу себе. Отже, якщо ви впізнали себе, то з чого почати.

  1. Визнати, що проблема таки є і що ситуацію можна змінити. Страх буде, але подолати його — це і є частина роботи. Головне на першому етапі – мотивація – «Хочу, буду».
  2. Послідкуйте за собою, в яких соціальних ситуаціях ви маєте тілесні реакції і якої інтенсивності вони. Тобто, проведіть аудит своєї соціальної фобії.
  3. Переконання. Ще одна робота, яку потрібно зробити. Що я думаю в «загрозливих» соціальних ситуаціях, які думки «пролітають» в моїй голові. Це буде ключем до глибинних дисфункційних переконань.

Отже, це три основні кроки до розуміння своєї проблеми. Сьогодні психотерапія допомагає нам звільнитися від неї, КПТ має чіткий алгоритм роботи з соціальною фобією. До того ж на сторінках інтернету ми можемо знайти безліч рекомендацій. Проте, чому часто це не працює? Все просто, наш мозок не завжди хоче змін. Він націлений на збереження енергії. Зміни – це не просто. Згадайте, як легко ми можемо собі пояснити чому ми не відповіли, не відреагували, не сказали що думаємо, не внесли пропозицію, не пішли на вечірку і т.д. На деякий час ми заспокоюємось, але життя йде, соціальні ситуації продовжують викликати страх і нічого не змінюється. Ми звикли так, нейронні зв’язки міцні, захист працює.

Тому якщо зміни на самоті не відбуваються, то виберіть для цього час та зверніться за допомогою. Разом з психологом чи в групі можна побачити те, що не вдається відслідкувати самостійно та почати робити кроки до змін.

Позбавившись соціальної тривоги ми отримуємо свободу дій, свободу бути собою. Це і є однією з важливих цілей на шляху до успіху.

Автор статті: Бурда Инна Александровна

Практикующий психолог, когнитивно-поведенческий консультант

Заказать обратный звонок
Как к вам обратиться:
Ваш телефон:
Тема звонка:

Меню

Обратный звонок