Коли потрібно звертатися до психіатра?

Якщо ви помітили:

  • хронічну втому;
  • порушення сну;
  • песимістичне бачення майбутнього;
  • знижений настрій;
  • втрату інтересів;
  • втрату задоволення від життя;
  • тривогу;
  • занепад сил;
  • зниження апетиту;
  • спонтанні напади страху і жаху;
  • нав’язливі думки, дії і страхи;
  • хронічне переїдання;
  • фізичні симптоми, які не можуть бути пояснені конкретним захворюванням;
  • стресовий стан;
  • дратівливість;
  • перепади настрою;
  • сексуальні розлади, не пов’язані з органічною патологією;
  • суїцидальні думки.

Якщо ви спостерігаєте у когось із близьких:

  • невмотивовану соціальну ізоляцію;
  • ексцентричну, безглузду поведінку;
  • дивні висловлювання і вчинки;
  • дефіцит ініціативи, який з’явився раптово;
  • звуження кола інтересів;
  • емоційну неадекватність;
  • бачить, чує та відчуває предмети і явища, яких не існує;
  • невмотивовану втрату інтересу до улюблених занять, розваг;
  • невмотивовану втрату здатності до співпереживання аж до холодно-ворожого ставлення до рідних;
  • зникнення почуття сорому;
  • невмотивовану зміну настрою;
  • нічим не обґрунтовану ейфорію;
  • невмотивовано підвищений настрій, що супроводжується руховим збудженням, балакучістю, підвищеним відволіканням;
  • раптову втрату орієнтування в просторі і часі;
  • поступову втрату пам’яті;
  • суїцидальні спроби;
  • різні види залежності.

Якщо у вас або у ваших близьких діагностували:

  • шизофренію;
  • біполярний афективний розлад;
  • циклотимію;
  • психічні розлади пізнього віку;
  • психічні розлади, обумовлені судинними захворюваннями головного мозку;
  • психічні розлади після черепно-мозкових травм;
  • психічні порушення при атрофічних захворюваннях головного мозку;
  • психічні розлади при ендокринних захворюваннях;
  • посттравматичний стресовий розлад;
  • агорафобія;
  • соціальна або специфічна фобія;
  • панічний розлад;
  • генералізований тривожний розлад;
  • обсесивно-компульсивний розлад;
  • соматоформні розлади;
  • неврастенію;
  • будь-яка форму депресії.

Консультування родичів пацієнтів з психічними розладами:

  • Що робити, якщо є підозра, що у родича розвивається психічне захворювання і він відмовляється від огляду фахівця.
  • Хто і як може перешкодити своєчасній діагностиці та лікуванню пацієнта, як цього уникнути.
  • Які дії родичів можуть призвести до сумних наслідків для хворого з психічним розладом. Як діяти правильно.
  • Що робити, якщо родичу поставили діагноз (шизофренії, БАР та ін.), які кроки вжити. Що робити, якщо вперше госпіталізований родич під будь-яким приводом наполягає на негайній виписці.
  • Що робити, якщо не знаєте як діяти після першої госпіталізації.
  • Не знаєте як взаємодіяти з дільничним психіатром, (сумніви в правильності призначеного лікування, яке підтримує, та ін.).
  • Що робити, якщо виписаний родич відмовляється від показаної йому терапії, яка підтримує.
  • Що робити, якщо в результаті відмови пацієнта від лікування, яке підтримує, починає розвиватися загострення.
  • Що робити якщо вас насторожує поведінка родича, незважаючи на те, що він приймає підтримуючу терапію.
  • Прогноз розвитку психічного захворювання у родича (шизофренія, біполярні розлади), що базується на стереотипі його перебігу. Як будувати життя далі.
  • Що робити, якщо у родичів “опускаються руки”.
  • Що робити, якщо лікування не допомагає.
  • Консультація по деяким юридичним питанням, які стосуються психіатричної допомоги.

Ці питання будуть вирішуватися в такий спосіб

  • Розробка, спільно з родичами пацієнта, індивідуального алгоритму організації допомоги з урахуванням діагнозу, стану пацієнта, стереотипу розвитку хвороби, з урахуванням особливостей організації психіатричної допомоги в Україні.
  • Специфічна психотерапія при відмові пацієнта від клінічно обґрунтованого прийому ліків.
  • Психологічна реабілітація пацієнта після госпіталізації.
  • Психотерапевтична і консультативна робота з родичами тих, хто захворів вперше.

    Записатися на
    консультацію