Якщо ви помітили:

• хронічну втому;
• порушення сну;
• песимістичне бачення майбутнього;
• знижений настрій;
• втрату інтересів;
• втрату задоволення від життя;
• тривогу;
• занепад сил;
• зниження апетиту;
• спонтанні напади страху і жаху;
• нав’язливі думки, дії і страхи;
• хронічне переїдання;
• фізичні симптоми, які не можуть бути пояснені конкретним захворюванням;
• стресовий стан;
• дратівливість;
• перепади настрою;
• сексуальні розлади, не пов’язані з органічною патологією;
• суїцидальні думки.

Якщо ви спостерігаєте у когось із близьких:

• невмотивовану соціальну ізоляцію;
• ексцентричну, безглузду поведінку;
• дивні висловлювання і вчинки;
• дефіцит ініціативи, який з’явився раптово;
• звуження кола інтересів;
• емоційну неадекватність;
• бачить, чує та відчуває предмети і явища, яких не існує;
• невмотивовану втрату інтересу до улюблених занять, розваг;
• невмотивовану втрату здатності до співпереживання аж до холодно-ворожого ставлення до рідних;
• зникнення почуття сорому;
• невмотивовану зміну настрою;
• нічим не обґрунтовану ейфорію;
• невмотивовано підвищений настрій, що супроводжується руховим збудженням, балакучістю, підвищеним відволіканням;
• раптову втрату орієнтування в просторі і часі;
• поступову втрату пам’яті;
• суїцидальні спроби;
• різні види залежності.

Якщо у вас або у ваших близьких діагностували:

• шизофренію;
• біполярний афективний розлад;
• циклотимію;
• психічні розлади пізнього віку;
• психічні розлади, обумовлені судинними захворюваннями головного мозку;
• психічні розлади після черепно-мозкових травм;
• психічні порушення при атрофічних захворюваннях головного мозку;
• психічні розлади при ендокринних захворюваннях;
• посттравматичний стресовий розлад;
• агорафобія;
• соціальна або специфічна фобія;
• панічний розлад;
• генералізований тривожний розлад;
• обсесивно-компульсивний розлад;
• соматоформні розлади;
• неврастенію;
• будь-яка форму депресії.

• Що робити, якщо є підозра, що у родича розвивається психічне захворювання і він відмовляється від огляду фахівця.
• Хто і як може перешкодити своєчасній діагностиці та лікуванню пацієнта, як цього уникнути.
• Які дії родичів можуть призвести до сумних наслідків для хворого з психічним розладом. Як діяти правильно.
• Що робити, якщо родичу поставили діагноз (шизофренії, БАР та ін.), які кроки вжити. Що робити, якщо вперше госпіталізований родич під будь-яким приводом наполягає на негайній виписці.
• Що робити, якщо не знаєте як діяти після першої госпіталізації.
• Не знаєте як взаємодіяти з дільничним психіатром, (сумніви в правильності призначеного лікування, яке підтримує, та ін.).
• Що робити, якщо виписаний родич відмовляється від показаної йому терапії, яка підтримує.
• Що робити, якщо в результаті відмови пацієнта від лікування, яке підтримує, починає розвиватися загострення.
• Що робити якщо вас насторожує поведінка родича, незважаючи на те, що він приймає підтримуючу терапію.
• Прогноз розвитку психічного захворювання у родича (шизофренія, біполярні розлади), що базується на стереотипі його перебігу. Як будувати життя далі.
• Що робити, якщо у родичів “опускаються руки”.
• Що робити, якщо лікування не допомагає.
• Консультація по деяким юридичним питанням, які стосуються психіатричної допомоги.

• Розробка, спільно з родичами пацієнта, індивідуального алгоритму організації допомоги з урахуванням діагнозу, стану пацієнта, стереотипу розвитку хвороби, з урахуванням особливостей організації психіатричної допомоги в Україні.
• Специфічна психотерапія при відмові пацієнта від клінічно обґрунтованого прийому ліків.
• Психологічна реабілітація пацієнта після госпіталізації.
• Психотерапевтична і консультативна робота з родичами тих, хто захворів вперше.