Групова когнітивно-поведінкова терапія

Групова терапія – це така форма терапії, де робота проводиться одночасно більш ніж з двома пацієнтами.

Вона існує давно і взята на озброєння основними напрямками психотерапії за безсумнівні переваги у порівнянні з індивідуальною в рішенні окремих проблем клієнта. Ці переваги обумовлені не ефективністю конкретного методу, а універсальними факторами, або «основними факторами», як їх визначає відомий екзистенціальний терапевт І. Ялом в фундаментальній праці «Групова психотерапія, теорія і практика».

Найважливіші з них:

  1. Універсальність переживань.

Багато пацієнтів, страждаючи від симптомів, вважають, що вони «одні такі», або «такі і є». Наприклад – мати, у якої виникають нав’язливі думки про нанесення шкоди дитині, думає: «Напевно, я ненормальна». Ці переживання сильно пригнічують, знижують настрій, породжують думки про соціальне відчуження. Що буде, якщо, беручи участь в групі, вона виявить такий же досвід у інших учасників? Як показують численні спостереження, людина відчуває сильне душевне полегшення, приходить розуміння, що «мій стан не унікальний». З чого випливає – чим більше однорідна за складом група, наприклад, тільки пацієнти з ОКР, панічним розладом, депресією, соціальною фобією, тим сильніше діє даний фактор, тому ми працюємо тільки з однорідними групами.

Крім цього, дуже важлива підтримка і позитивне ставлення групи при проведенні поведінкових експериментів. У пацієнтів з соціальною фобією, панічними атаками та іншими тривожними розладами обов’язково проводиться старт поведінкових експериментів з подолання страху в самій групі. Наприклад – відчуваючи страх публічних виступів, учасник групи починає його долати, відмовляючись від поведінки уникання і прокручування в голові «страшних сценаріїв», серед доброзичливо налаштованих учасників зі схожою проблемою.

  1. Надання інформації (псіхоедукація).

Якщо розглянути як приклад пацієнтів з тривожними розладами, то це можна назвати «школа для пацієнтів з ОКР, ПР та ін.». Іншими словами, для успішного лікування, пацієнт повинен володіти необхідною повнотою інформації про свій розлад, які чинники схильності, уразливості він має, звідки вони з’явилися, що спровокувало активацію цих факторів, і чому їх активація вилилася в розлад. Що провокує симптоми зараз, а головне – чому розлад не проходить сам?? У КПТ таке інформування – стандартна частина протоколу терапії будь-якого розладу. Тут же надається інформація про те, «як це лікується» і з якою ефективністю».

 Особливості групової КПТ

  1. Структурування сесії.

Це означає, що на кожній сесії учасниками спільно з керівниками групи буде обговорюватись порядок денний. Це забезпечує максимальне фокусування на цілі терапії, допомагає залучити всіх учасників групи до роботи, а головне, допомагає «не розпорошуватись», адже курс групової КПТ – 12 сесій. Тобто, заявленого потрібно досягти за обмежену кількість часу, бажано з найкращим результатом. «Результат невідомо коли» – це не про групову КПТ тривожних розладів.

  1. Домашні завдання.

Допомагають прискорити досягнення терапевтичних цілей, що має чіткі наукові докази. Група триває 2 години, але терапія може тривати весь тиждень, якщо щодня виконувати домашні завдання. Крім того, домашнє завдання дають можливість отримати унікальний досвід самостійного подолання симптомів, без якого досягнення результату фактично неможливо.

  1. Інструменти вимірювання.

Для того, щоб пацієнт відстежував динаміку змін, використовуються такі інструменти як шкали, опитувальники, імпровізовані методи оцінки. В результаті чого складається «графік прогресу». Пацієнт в буквальному сенсі буде «бачити» власний прогрес.

  1. Терапія в групі розвиває в учасників вміння помічати в інших те, що не бачили в собі. Спостерігаючи за іншими членами групи, людина розвиває здатність помічати і розпізнавати зв’язок між своїми думками, поведінкою і почуттями, використовуючи аналогію.
  2. Обов’язкова постановка індивідуальної, що перевіряється в сенсорному досвіді, реалістичної мети терапії. Робота відбувається за принципом «завершення терапії по досягненню мети». Пацієнт завжди повинен чітко розуміти, що конкретно він хоче від терапії, і наскільки це можна досягти.

І, нарешті, вища мета терапії крім редукції симптомів, полягає в тому, щоб пацієнт став «терапевтом для самого себе» і міг, наприклад, в разі рецидиву обходитись без допомоги фахівця, використовуючи отримані на групі знання і навички, а також свій унікальний досвід самостійного подолання проблем.

Форма запису на прийом
Замовити зворотній дзвінок
Як до вас звернутися:
Ваш телефон:
Тема дзвінка:

Меню

Обратный звонок