Панічний розлад

Паническое расстройство

При панічному розладі мішені для втручання визначаються, виходячи з природи розладу. Людина переносить панічну атаку (ПА) – напад страху, паніки, жаху, що виникає раптово і досягає максимуму протягом 10 хв. При цьому відбуваються такі тілесні прояви страху, а саме:  прискорене серцебиття («серце вистрибує»), тремтіння, пітливість, дискомфорт або біль в грудях, нудота або неприємні відчуття в області шлунка, помутніння свідомості або переднепритомний стан, озноб, «мурашки» по тілу, дереалізація – відчуття, що предмети нереальні. Діагностичні критерії .

Крім тілесних проявів почуття страху з’являється їх інтерпретація, наприклад: «Серце стукає як божевільне, повітря не вистачає, зараз задихнусь, ще трохи, і трапиться інфаркт, я помру». Значення, яке надається симптомам, підсилює страх і, відповідно, тілесні симптоми.

Цикл 1

Найбільш поширені варіанти катастрофічних інтерпретацій: «Зійду з розуму, паралізує, буде інсульт, інфаркт, смертельна задуха, упаду, осліпну». Після першої перенесеної атаки у людини закономірно виникає страх її повторення. Поряд з тривожним очікуванням чергової ПА зростає фонова тривога, вона буде постійно прислухатися до того, що з нею відбувається. Наприклад: якісь мінімальні збої в диханні негайно будуть інтерпретуватися як початок панічної атаки. Фонова тривога, яка і так висока через постійне очікування ПА, посилиться, від чого посиляться і збої в диханні до вираженої задишки, що буде стимулювати тривогу та перейде в ПА.

Цикл 2

Характерним є уникнення людиною тих ситуацій, в яких ПА, на її думку, може статися, або вже була, а також здійснення нею захисних заходів (агорафобія): виходити з дому тільки у супроводі; уникати тих місць, вихід з яких може бути ускладненим, наприклад метро; носити з собою таблетки. Все це, безумовно, знижує фонову тривогу. Оскільки під час ПА людина боїться катастрофічних наслідків, уникаючи наступної атаки, вона не має можливості перевірити катастрофічні прогнози, а, значить, буде ходити по цьому колу постійно.

Цикл 3

Що є мішенню впливу? Це – катастрофічні інтерпретації, уникнення, і заходи по збереженню уявної безпеки. Пацієнту проводиться роз’яснення суті ПА, природи його інтерпретацій і він починає розуміти, що від ПА неможливо зійти з розуму, померти та ін. Наступний крок – перевірка катастрофічних інтерпретацій. Для цього проводять поведінковий експеримент, який називається інтероцептивною експозицією. Штучно викликаються тілесні симптоми, які лякають, до максимально інтенсивного їх прояву, при відсутності реальних протипоказань: інфаркт міокарда, епілепсія в анамнезі, напади стенокардії та ін. Тобто, людина має можливість в присутності терапевта переконатися стільки раз, скільки буде потрібно, що симптоми абсолютно безпечні.

Наприклад: «Я боюся, що під час панічної атаки у мене порушиться відчуття рівноваги, і я впаду». За допомогою гіпервентиляції була викликана ПА, яка купировалась через 7 хвилин самостійно.

Ось діалог з пацієнтом, після проведеного експерименту:

Терапевт (Т):  Під час ПА було відчуття, що Ви падаєте?

Пацієнт (П):  Так.

Т: До початку роботи Ви на 90% вірили, що впадете. Експеримент показав, що Ви не впали, а навіть могли стійко стояти на одній нозі. Про що це може говорити?

П: Напевно, почуття страху не порушує стійкість?

Т: Наскільки Ви зараз вірите, що не впадете?

П: На 40%.

Подібні експерименти проводяться до тих пір, поки катастрофічні прогнози не ослабнуть настільки, що стають непотрібними запобіжні заходи. Подібні втручання дають до 80% редукції симптоматики.

Наступна дія: попередження рецидиву. Мішень – глибинні переконання і специфічні переконання, пов’язані зі страхом хвороби, смерті, та ін.

Дмитро Котко

Форма запису на прийом
Замовити зворотній дзвінок
Як до вас звернутися:
Ваш телефон:
Тема дзвінка:

Меню

Обратный звонок