Тривога за здоров’я (соматоформні розлади)

photo

Тривога за здоров’я (соматоформні розлади), характеризується рядом ознак:

    • страхом певної, як правило, важкої, або смертельної хвороби, що не проходить після багаторазово проведених медичних обстежень та оглядів.
    • надмірним переживанням, незважаючи на вже встановлений діагноз, проведене лікування або відсутність хвороби багаторазово підтверджену обстеженнями.

Відчуваючи страх перед невиліковною хворобою, людина неминуче починає прислухатися до свого організму і помічати те, чому раніше не надавала значення, наприклад, гуркіт в животі. Якщо раніше людина не надавала цьому значення, то тепер, у зв’язку з появою тривоги за здоров’я, вона реєструє кожен «рух» кишечника і думає: «Це симптоми раку підшлункової залози, який розвивається», тобто патологічно інтерпретує їх. Від цих думок, звичайно, зростає тривога.

Тривога за здоров’я

Цикл № 1

Думаючи про онкологічне захворювання, людина постійно переживає. Вона хоче або підтвердити або спростувати свої припущення і посилено починає шукати інформацію про цю хворобу, її початкових симптомах, протіканні, розвитку. Починає шукати: читати спеціальну літературу, заходити на форуми онкохворих і там знайомитися з дуже суперечливою інформацією, яка не дає однозначної відповіді. Після прочитаного в неї з’являється набагато більше матеріалу для роздумів, переживань, і людина підсвідомо з усього потоку тілесних відчуттів починає фільтрувати ті, які «підходять» під те, що вона прочитала, чи обговорювала на форумі. Чим більше симптомів реєструється таким чином, тим більше людина впевнена, що дійсно страждає онкологією, що, в свою чергу, сильно підвищує інтенсивність переживань.

Тривога за здоров’я

Цикл № 2

Перебуваючи в такому стані, людина постійно переживає. Тривога не дає спокою, і людина починає робити самообстеження, наприклад кожні п’ятнадцять хвилин пальпувати собі живіт, натискати на ділянки з більшою силою. Що буде, якщо по п’ятдесят разів в день натискати і промацувати одне і те ж місце?

Воно дійсно почне боліти, але цей біль людина буде сприймати, як розвиток симптомів все тієї ж хвороби. З кожною новою пальпацією біль дійсно буде наростати. Поглинена переживаннями, людина навіть не помічає, що здійснює самоперевірки до 100 разів на день. Показовим є випадок: один пацієнт, підозрюючи у себе рак простати, самостійно пальпував собі передміхурову залозу, намагаючись знайти там пухлинне утворення.

При цьому він отримував секрет простати. Тривога змушувала його виробляти цю маніпуляцію мало не кожну годину і через деякий час в секреті простати з’явилася кров, після чого впевненість в наявності раку простати досягла ступеня маячіння, і ніякі подальші кваліфіковані медичні обстеження не змогли його в цьому переконати.

Тривога за здоров’я

Цикл № 3

Впевненість в наявності нерозпізнаної хвороби і все більше зростання тривоги змушують людину шукати допомоги, і вона йде до лікаря. Одноразовий похід, огляд, лабораторні та інструментальні обстеження, запевнення лікаря в повному здоров’ї не змінюють ситуацію. Людина все одно відчуває страх, тому що впевнена, що хвора. Саме високий, нестерпний рівень тривоги і страху жене хворого до наступного лікаря, потім ще до одного, потім ще і ще.

З кожним походом до лікаря впевненість в наявності у себе страшної хвороби тільки міцніє, кількість висновків і виписок зростає. З кожним відвідуванням зростає ризик, що людина потрапить до лікаря, який з кращих намірів скаже, наприклад, що при найменших сумнівах щодо страшної хвороби треба пройти додаткове обстеження або повторити всі обстежування. Якщо додаткове обстеження виявить якісь мінімальні зміни у функціонуванні організму, а лікар знову скаже: це не рак, але «треба ще поспостерігати», впевненість хворого в тому, що у нього невиліковна хвороба, зросте ще більше, що дасть нове обґрунтування тривозі.

Коли людина практично вже не сумнівається в наявності страшної хвороби, вона з великими труднощами переносить невизначеність, її мучать сумніви. Щоб позбавитися тривоги, людина шукає заспокоєння у родичів, друзів, лікарів. Від запевнень що «все нормально», «нічого страшного», «у тебе нічого немає» на якийсь час тривога зменшується, людина заспокоюється. Але в той же час формується своєрідна залежність від такого заспокоєння, оскільки людина, не маючи сил переносити невизначеність, тривожитися знову і знову.

Тривога за здоров’я

Цикл № 4

Людина не в змозі жити з сумнівом. Багато читаючи і вивчаючи «свою» хворобу, вона досконально знає її симптоми. Якщо, наприклад, вона знає, що при раку підшлункової залози буває жовтяниця, то через сильну тривогу постійно, по кілька разів в день, буде дивитися в дзеркало, вивчаючи склери. Після кожного такого самообстеження тривога буде зменшуватися, але, оскільки в неї не розвивається здатність протистояти невизначеності, вона буде постійно відчувати сумніви. Таким чином у людини формується залежність від такого самообстеження.

Тривога за здоров’я

Цикл № 5

Людина вже знає, що тільки при одній розмові про хворобу, смерть, лікарів у неї починається паніка. Звісно, вона усіма силами намагається уникати цих тем в розмовах, інтернеті, по телевізору, чого на 100% зробити просто неможливо. При цьому, уникаючи цих тем, немає ніякої можливості розвинути здатність сприймати їх спокійно, що робить людину вкрай уразливою при зіткненні з ситуаціями смерті та хвороб. Підозрюючи у себе страшну хворобу, наприклад пухлину мозку, людина починає обмежувати фізичну активність через страх підвищення внутрішньочерепного тиску. При цьому вона, через якийсь час, обов’язково втратить фізичну форму, але розцінить фізичну слабкість, яка розвивається, як підтвердження того, що має пухлину: «Онкохворі завжди швидко слабшають».

Тривога за здоров’я

Цикл № 6

Оскільки людина перманентно тривожиться, в неї є так звані тілесні симптоми тривоги, наприклад: серцебиття, почуття недостатнього насичення вдихом, що вона інтерпретує, як симптоми інтоксикації, які супроводжують страшну хворобу. Через це вона, природно, буде сильно турбуватися, що, в свою чергу, буде продукуватиме ще більше симптомів тривоги.

Тривога за здоров’я

Цикл № 7

Перша мішень КПТ тривоги за здоров’я – це зміна негативного способу інтерпретації тем хвороби і тілесних симптомів. Для цього проводиться інтероцептивна експозиція (у відповідь на симптоми нічого не робити, щоб добитися розуміння їх дійсної природи). Потім досліджується, як на тілесних симптомах виборчий фокус уваги підсилює їх реєстрацію, що підсилює тривогу. Для цього проводяться поведінкові експерименти з відмовою від пошуку заспокоєння, перевірок, обстежень, тілесного сканування, пошуку медичної інформації, розповідей про своє самопочуття. Паралельно починається збільшення фізичної активності.

Друга мішень – робота з непереносимістю невизначеності і униканням тем хвороб і смерті.

В кінці терапії – робота по запобіганню рецидиву, пов’язана з переконаннями про хвороби, здоров’я і смерті.

Тільки саме важливе та цікаве
Підписатися на розсилку останніх статей