Агорафобія

Агорафобія – боязнь відкритих просторів, місць великого скупчення людей або, навпаки, безлюдних. Вона відноситься до тривожних розладів, прогресує стрімко, може привести до добровільного «ув’язнення» у власному будинку. Хоча людина усвідомлює безпричинність свого страху, вона часто не може подолати його самостійно.

Кожен агорафоб має уявлення про безпечну зону – місце або стан, в якому він відчуває себе комфортно. Завдяки цьому він може вести відносно нормальне життя, але затяжна агорафобія призводить до того, що покинути свою безпечну зону для нього стає все складніше.

Агорафобія – причини та ризики

Агорафобія – результат пережитих обставин, що травмують, які були  пов’язані з людьми або походять від них; сильного емоційного потрясіння; або може супроводжувати інші захворювання, такі як панічний розлад.

Агорафобія загрожує:

Обмеженням працездатності та соціального життя

Панічними атаками

Постійним відчуттям страху або напруги через можливість опинитися в «небезпечних» умовах

Обмеженням межами власного будинку

Симптоми агорафобії

Основний симптом агорафобії – хвилеподібні напади страху, здатні перерости в панічні атаки. Такі напади тривають 10-15 хвилин, але можуть тривати до 30 хвилин.
Найбільш очевидною ознакою є небажання покинути будинок.

Прояви агорафобії:

Передчасне занепокоєння – страх в очікуванні дискомфортної ситуації. Викликає його як сама ситуація, так і пов’язані з нею симптоми	Страх перед страхом – лякає все, що не вписується в «безпечну зону», стрес з усіма його наслідками виникає просто через вихід за межі «контрольованого» простору
Захисна поведінка – пацієнт намагається захистити себе від «небезпечних» ситуацій: робить все, щоб не виходити з комфортної зони, обмежує взаємини з людьми, вдається до захисних «ритуалів» – може брати з собою річ, яка допомагає відчувати себе спокійніше, відправлятися кудись лише в супроводі близької людини або тварини, приймати ліки, алкоголь та ін.	Панічні атаки – мають індивідуальний характер, непередбачувані, супроводжуються прискореним серцебиттям, нестачею повітря, нудотою, пітливістю, тремтінням в кінцівках, дискомфортом в області серця, може дійти навіть до непритомності

Лікування агорафобії методом КПТ

Основний спосіб лікування агорафобії – КПТ (когнітивно-поведінкова терапія). Метод полягає в тому, щоб допомогти пацієнтові зрозуміти причини страху, які полягають в особливостях мислення. Результат досягається за рахунок розмов, поведінкових експериментів, контрольованого навчання в ситуації, яка лякає. Важливо досягти змін в ментальних установках: коригування помилкових інтерпретацій щоб досягти раціональної оцінки ситуації.

Етапи лікування агорафобії

Процес лікування можна розділити на чотири етапи:

Проводиться розповідь пацієнту про суть агорофобіі (псіхоедукація)		Додаткові консультації у фахівців		Проводиться когнітивна робота зі значеннями тілесних симптомів тривоги		Профілактика рецидиву

1. 1. В результаті комплексного обстеження пацієнта встановлюється причина панічного розладу, уточнюється, чим викликана ця проблема і розробляється план лікування. Проводиться розповідь пацієнту про суть агорофобіі (псіхоедукація).
   2. Додаткові консультації у фахівців при потребі: агорафобія – це захворювання, яке добре «маскується», тому крім психіатра або лікаря-психотерапевта, необхідна консультація терапевта, кардіолога і невропатолога.
   3. Проводиться когнітивна робота зі значеннями, які надаються тілесним симптомам та можуть викликати панічні атаки і интероцептивні експозиції із запобіганням поведінки уникнення. Ці дії повинні допомогти зрозуміти, якою буде поведінка пацієнта, якщо не уникати місця і ситуації, які можуть викликати паніку.
   4. Робота по запобіганню і управлінню рецидивом. Проводиться робота з глибинними і специфічними переконаннями.