БАР, як доповнення до медикаментозної терапії

Біполярний афективний розлад (БАР) – це психічний розлад, що характеризується досить частою зміною різних станів афективного типу. З назви БАР ми бачимо, що це розлад настрою. Звичайно це буває як депресивний стан, так і маніакальний. Такий стан надзвичайно небезпечний для людини, оскільки пацієнт не в змозі контролювати свою поведінку і не сприймає на належному рівні критику того, що відбувається. Маніакальний стан може привести до необдуманої витраті коштів, роздачі майна. Пацієнт і його оточення по-різному сприймають окремі фази. Близькі люди сприймають манію як більше зло в порівнянні з депресивним епізодом, в той час для пацієнта манія – дуже приємний період.

Варто відзначити, що в депресивному стані у людини відсутня будь-яка мотивація, людина може перебувати в ліжку цілодобово. Крім того, пацієнт не може виконувати простих дій, як на роботі, так і по догляду за собою і близькими.

Однак депресивні і маніакальні симптоми біполярного афективного розладу можна контролювати тільки в тому випадку, якщо своєчасно звернутися до фахівців.

Симптоми і причини

У процесі численних досліджень фахівці прийшли до висновку, що однозначної причини для виникнення даного розладу немає. Зазвичай біполярний розлад виникає в результаті впливу деяких певних чинників, в результаті яких може виникнути біполярний афективний розлад:

• Генетична особливість
• Фактори біологічного типу
• Дисбаланс хімічного складу в корі головного мозку
• Порушення гормонального фону

При маніакальному стані під час біполярного розладу спостерігають такі симптоми:

• невелика потреба у сні, іноді лічені години;
• почуття постійної ейфорії, підвищене збудження, людина вважає себе господарем всього світу;
• у пацієнта переважає впевненість в тому, що він занадто значущий і у нього занадто завищена самооцінка;
• сильна дратівливість;
• прискорена мова і досить велика кількість фраз;
• присутність ексцентричних висловлювань, занадто часті зміни думок;
• надмірна товариськість, яка може супроводжуватися агресією;
• схильність до вчинків, пов’язаних з ризиком, безладність в статевих контактах, пристрасть до спиртних напоїв, участь в небезпечних ситуаціях;
• зневажливе ставлення до грошей та їх надмірна трата;
• швидке, безрозсудне і необережне прийняття рішень.

Інтенсивні симптоми

Залежно від інтенсивності симптоматики розрізняють:

• Гіпоманію (легка форма)
• Манію (важка форма)
• Манію з психотичними симптомами (найбільш важка форма)

Симптоматика депресивного стану при даному виді розладу наступна:

• стан зневіри, відчаю, смутку, безрадісність думок, безнадійність;
• при загостренні стану відзначаються суїцидальні нахили;
• порушення сну, безсоння;
• частий стан занепокоєння, без видимих на те причин;
• почуття провини за все, що відбувається;
• підвищений апетит або його відсутність;
• зміна ваги в позитивну або негативну сторону;
• скарги на апатичний стан, слабкість, втома;
• порушена концентрація уваги;
• спостерігається підвищена дратівливість до звуків, запахів, тілесних відчуттів, джерел світла;
• відсутність позитивних емоцій в ситуаціях, які раніше супроводжувалися задоволенням.

Курс лікування

При призначенні курсу лікування і терапії, яка підтримує, при біполярному афективному розладі застосовують:

• Медикаментозне лікування. Залежно від тяжкості стану хворого і типу течії, фахівець в індивідуальному порядку призначає дозування кожного необхідного медикаменту. Багатьом пацієнтам необхідне лікування, яке підтримує, та профілактичне лікування для запобігання рецидиву;
• Психотерапія. Даний метод направлений на зміну поведінкового стану і мислення хворого. Найпоширенішим методом психотерапії вважається КПТ;
• Електрошокова терапія застосовується у важких депресивних станах, якщо медикаментозне лікування не принесло позитивних результатів. Вона також підходить при змішаних епізодах і важкій манії під час вагітності.

Когнітивно-поведінкова терапія при біполярно-аффективному розладі

Психотерапія передбачає, що вона проводиться, як доповнення до фармакотерапії. КПТ зосереджена на депресивному епізоді і профілактиці фаз, а також допомагає при гипомании. Крім роботи з симптомами, вона зосереджена на життєвих проблемах пацієнта і його сім’ї.

Велика роль відводиться псіхоедукаціі, роз’ясненню суті БАР пацієнту і його близьким, для максимально співпраці в подоланні хвороби. Одна з основних цілей КПТ – запобігання рецидивам.

Завдання терапевта – навчити пацієнта самоконтролю і саморегулюванню, щоб він міг самостійно виявити початкову стадію хвороби, визначати ранні симптоми манії і депресії, планувати своє життя, впевнено справлятися з соціальними ситуаціями, висловлювати свої емоції і вирішувати проблеми.