Вплив технологій на сферу психотерапії

Світ змінюється щодня. Штучний інтелект вже став нашою буденністю: він навчився допомагати людству в різних сферах, в тому числі і давати психологічні поради. За даними компанії Match, у США приблизно половина молоді покоління Z (1997 – 2012 років народження) вже консультуються з ШІ щодо стосунків. Проте, чи варто довіряти настільки особисті питання алгоритмам?

Можливості штучного інтелекту

Не можна заперечувати: ШІ часто буває корисним. Якщо написати правильний запит, Chat GPT швидко знайде вправи для зниження тривожності, порекомендує цікаві статті на турбуючу тему або навіть пояснить, як працюють техніки самодопомоги. Він як бібліотека, яка завжди поруч. Але чи може штучний інтелект повністю замінити психолога? ВІдповідь однозначна – ні! Давайте розбиратися чому.

Навіщо людям люди?

Справа в тому, що психотерапія – це не лише технічні знання та навички. Людський контакт має таку високу терапевтичну цінність саме тому, що він дає те, чого машина дати ніколи не зможе. Прийняття, безпека, ті цінні відчуття «почутості» і співчуття – лише частина переваг живої розмови з терапевтом.

На жаль, діджиталізація впевнено забирає справжній людський контакт. Останнім часом все більше і більше людей починають вести такий образ життя, при якому не треба навіть виходити з квартири. Віддалена робота, навчання по Zoom, замовлення їжі та продуктів до дому – тому що це зручніше. Потім частіше виникають проблеми в міжособистісних стосунках. Спілкуватися з живою людиною стає складно. Бо треба довіряти, бо це дає відчуття небезпеки, бо можуть образити. В таких випадках в гру вступає психотерапія. З ШІ це дійсно легше, але проблему це не вирішить. Такий формат «терапії» може принести більше шкоди ніж користі.

Історії, що змушують задуматись

З подальшим розвитком штучного інтелекту і проникненням його в усі сфери життя починають виникати неприємні інциденти. Медійний простір заповнюють повідомлення про явище «ШІ-психозу» та зростаючу залежність від взаємодії з чат-ботами.

Цьогорічна робота команди міждисциплінарних дослідників показує, що системи штучного інтелекту (зокрема ті, що мають “агенцію” – тобто мовні моделі, чат-боти тощо) можуть потенційно створювати чи посилювати психотичні симптоми у вразливих осіб. Алгоритми ШІ часто «підтримують» точки зору користувача, віддзеркалюючи їх висловлювання або підтверджуючи віру в них, навіть коли ці ідеї є хибними або патологічними. Це може призвести до укорінення цих нездорових думок.

Автори зазначають, що звичайні моделі ШІ не здатні адекватно виявляти початкові ознаки психічної декомпенсації чи коригувати хибні переконання. Їхня функція здебільшого полягає у залученні користувача, підтриманні діалогу та задоволенні запита, а не на терапевтичному втручанні чи корекції помилок мислення.

Малоймовірно, що Chat GPT змусить марити людину, що не має до цього схильності або іншого підґрунтя. Але він може значною мірою ускладнити перебіг вже існуючих проблем.

Підсумок

Штучний інтелект, навіть найпрогресивніший, може лише імітувати підтримку – плекати ваші переконання, інколи погоджуватися з ідеями. В деяких випадках це корисно, в деяких – не дуже. Проте він не здатен побачити приховані рани, інтерпретувати тонкі емоційні сигнали чи за потреби виставити кордони. Саме спеціаліст може помітити, коли думки починають плутатись і допомогти розрізнити голос внутрішнього «Я» від голосу тривоги.

Chat GPT не є ані «злом», ані «добром». Алгоритми створені не для того, щоб оскаржувати переконання, а щоб дати приємну і швидку відповідь. Він каже людині, те що вона хоче почути.