Коли ти в грі!

Залежності бувають різними – від абсолютно «не шкідливих» і приємних (солодощі, кава, ін.) і аж до таких, які ведуть до самознищуючої поведінки (хімічні залежності).  Але є залежність, яка стоїть окремо від усіх інших. Це ігроманія – «захоплююче, приємно і не впливає на організм». Ніби, на перший погляд, нічого такого? Тоді чому це діагноз?

При ігроманії в мозку відбуваються такі ж процеси, що і при інших залежностях. Але ряд фактів ускладнюють проблему.

• Доведено, що люди з ігровою залежністю переживають такі ж симптоми, що і люди з хімічною залежністю при відміні.
• Це люди, які чи не найбільше потерпають від осуду оточуючих. При алкоголізмі ми може чути, що «людна хороша, але п’є». При ігровій залежності ми ніколи не почуємо хоч якогось співчуття. Це ізолює і ускладнює стан.
• Ігроманія, як не одна залежність, порушує соціальні стосунки (професійні, дружні, родинні). Людина не лише опиняється в ізоляції, а і має чималі борги та сильне почуття провини. І часто це напруга, яку витримувати стає неможливо.
• Людина чітко розуміє, що вона робить, але не може справлятися з проблемою, тому що причини криються глибше, в її особистісній структурі та роботі мозку.

Гемблінг чи  ігроманія ? В чому різниця ? Саме поняття гемблінг вилучає з процесу гри факт впливу гравця на результати виграшу. Тобто, якщо в картах людина очікує на результат спираючись на свій професіоналізм, то гемблінг – це азарт, фортуна, яка може в один момент повернутися до тебе і перевернути все твоє життя. Але цього зазвичай не стається.

Залежність від ігор входить до переліку розладів в DSM – 5

Основними симптомами є:

• Повне поглиблення думками про гемблінг
• Продовження, не дивлячись на негативні наслідки
• Спроби контролю, що не дають результатів
• Відчуття тривоги, занепокоєння при виходу з гри чи утриманні
• Гра як емоційний регулятор
• Гра псує стосунки, приводить до соціальних та матеріальних проблем (боргів)

Ряд цікавих фактів про ігроманію. Це є найдавніший вид залежності, яке знає людство. Ще в давні часи було знайдено предмети, що нагадують гральні кубики. Пізніше, коли вже було відомо про залежності, ігроманія стояла поряд з такими залежностями як алкоголь, морфій, кокаїн.

Робота з ігровою залежністю є непростою та тривалою. Вона передбачає, у першу чергу, обстеження, що дає можливість визначити ступінь залежності, вплив на якість життя, проблеми на час звернення. Інколи це потребує консультації у лікаря-психіатра, щоб полегшити початок роботи. Будь-яка залежність передбачає контракт роботи з психотерапевтом. Терапія 2-3 рази на тиждень, протягом 3 місяців є обов’язковою для початку роботи.

І головне, чому терапія не може скінчитися після певного часу утримання від ігор? Тому що проблема не в фізіологічних змінах організму (навчитися утримуватись від тяги) чи відновленні соціальних стосунків. Результати ми можемо побачити лише після структурних змін особистості. Це і є досягти ремісії. Тому це довгий шлях, який є складним, але вартим, щоб його пройти і жити вільно.

Як лікувати

Лікування ігроманії потребує системного, поетапного підходу. Випадкові спроби кинути гру «з понеділка» або «на силі волі» найчастіше зазнають невдачі, оскільки не усувають справжніх психологічних причин. Ми рекомендуємо починати з комплексної психодіагностики — вона дозволяє виявити рівень залежності, супутні психоемоційні порушення (тривожність, депресію, імпульсивність), оцінити ступінь шкоди, завданої соціальним, фінансовим та родинним аспектам життя.

Наступний етап — індивідуальна когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Саме КПТ визнана провідним методом у лікуванні залежностей, оскільки працює як з деструктивними поведінковими шаблонами (гра як спосіб уникнення емоцій), так і з автоматичними мисленнєвими викривленнями («ще раз зіграю — і відіграюсь», «я не маю проблем» тощо). У процесі терапії людина навчається розпізнавати тригери, формувати здорові способи реагування на стрес і відновлювати контроль над імпульсами.

У разі супутніх розладів, таких як депресія або панічні атаки, доцільною є консультація психіатра, який може призначити підтримувальну медикаментозну терапію для стабілізації емоційного стану на початку шляху.

Дуже важливим є також залучення родини — адже саме родинне середовище може або підтримувати відновлення, або непомітно відтворювати старі сценарії. У нашому Центрі психічного здоров’я ми проводимо сімейні консультації, на яких навчаємо близьких людей ефективному супроводу без тиску, без маніпуляцій, з розумінням природи розладу.

❗️І найголовніше — не варто чекати «дна», не варто жити у вічному очікуванні, що проблема вирішиться сама. Ігроманія має властивість прогресувати, і чим раніше розпочато лікування — тим вищі шанси на довготривалу ремісію.

📍Звертайтесь до Центру психічного здоров’я, де ми працюємо з ігровою залежністю відповідно до європейських протоколів: проводимо діагностику, психотерапію, за потреби — психіатричний супровід та підтримку родини. Ми знаємо, як допомогти — шлях непростий, але можливий. Не відкладайте зміни — зробіть перший крок вже зараз.