Все про страх вибору

photo

Причини появи страху вибору

Кожного дня ми стикаємося з низкою виборів. Починаючи від дрібних – що одягти на роботу або навчання –  і до глобальних, які можуть змінити життя. Безумовно, всі ми хочемо зробити їх найбільш правильними і корисними, тому часто переживаємо і боїмося.

Так звідки ж з’являється страх вибору? По-перше, саме по собі прийняття рішення –  досить емоційний процес навіть для впевнених у собі людей. Вибір завжди передбачає відмову від якогось із варіантів. Саме з цим і пов’язані переживання – відчуття втрати гостріше та інтенсивніше за відчуття придбання. Вся увага концентрується на жалі та страху втратити щось важливе.

Ще одна причина боязні робити вибір – страх відповідальності. Будь-яке рішення має свої наслідки, за які нам потрібно відповідати. Спроба уникнути цієї відповідальності і призводить до небажання обирати –  у цьому випадку можна перекласти вину на когось іншого. Зазвичай, чим більш значуще рішення, тим вища тривожність, але може спрацювати і навпаки –  чим більше ми турбуємося з приводу вибору, тим важливішим нам здається вибір, який ми мусимо зробити правильно.

Важливий фактор, який впливає на наші рішення –  це установки, нав’язані оточенням. На схему мислення може впливати сім’я, соціум, у якому ми знаходимося, його культура. Іноді вони фактично позбавляють свободи вибору, диктуючи свої правила. Тому дуже важливо відстежувати і аналізувати власні потреби, відокремлюючи їх від нав’язаної думки.

Прояви децидофобії

Психологічний розлад, під час якого людина патологічно боїться приймати рішення, називається децидофобія. Вона пов’язана із порушенням формування емоційно-вольової сфери особистості. Якщо на етапі становлення особистості (8 – 12 років) батьки пригнічують вольову сферу дитини, формується психологічний інфантилізм. Децидофобія –  його крайній ступінь. На його розвиток може вплинути надмірна опіка і батьківська диктатура, при якій у дитини немає можливості самій робити навіть незначний вибір. Іноді з дитинства людина може пронести, так званий, сценарій невдахи. Якщо батьки постійно твердять дитині, що у неї нічого не вийде, що вона бездарна, що нічого не вміє, то рано чи пізно дитина і сама почне так думати.

Вона переконана, що будь-яке її рішення буде неправильним. А через надмірну критики і завищені очікування у дитини пропадає стимул щось робити і з’являється страх помилки. Адже багатьом з дитинства нав’язують концепцію «я зробив щось неправильно, значить я неправильний / поганий». У дорослому віці у нас з’являється відчуття, що якщо ми зараз помилимося, це накладе відбиток на всю нашу особистість, і значить ніколи не можна помилятися. Але життя влаштоване так, що всі помиляються. І нашу особистість визначає не наявність помилок і навіть не те, наскільки глобальні невірні рішення були прийняті.

 Важливо, що за страхом прийняття рішень ховаються інші страхи. Це може бути страх невдачі, провини, самотності, відповідальності, втрати свободи, покарання. Наприклад, страх відповідальності може проявитися в думках «якщо я приймаю рішення, я несу відповідальність за всі наслідки цього рішення: у разі правильного вибору я отримаю якусь нагороду / успіх, але в разі невдачі я усіх підведу». А страх втрати свободи передбачає, що обравши щось одне, ми позбавляємо себе інших варіантів. Але наша свобода як раз полягає у тому, аби мати можливість вибирати. А якщо ми не вибираємо, то, відповідно, позбавляємо себе свободи.

Які ж прояви децидофобії? Люди з таким розладом найчастіше вибирають дві моделі поведінки: уникнення прийняття рішень або перекладання відповідальності. Найчастіше зустрічається саме друга тактика. Людина обирає роботу, на якій потрібно виконувати чужі доручення або діяти згідно з  суворою інструкцією. У дружніх відносинах найчастіше такі люди йдуть за думкою більшості. На жаль, з такою моделлю поведінки можна потрапити у залежні відносини.

Також децидофобія може проявлятися по-різному на різних стадіях. Наприклад, на ранній стадії людина може спокійно розглядати різні варіанти ситуації, але панікувати безпосередньо перед моментом самого вибору. При запущеній формі паніка виникає вже на етапі розгляду альтернатив. Навіть у самих банальних ситуаціях (замовлення у кафе або вибір одягу) людина орієнтується на думку оточуючих. Бувають навіть важкі випадки, при яких хворий не може вирішувати навіть побутові завдання і потребує опікуна.

Наслідки децидофобії

Наслідки децидофобії, як і будь-якого розладу, можуть помітно ускладнити і погіршити якість життя. Через те, що людина часто вважає, що краще не приймати рішення і чекати поки проблема вирішиться сама або її вирішить хтось інший, вона стає досить веденою. Такі люди стають легкою здобиччю для релігійних сект, екстрасенсів, ворожок і різних шахраїв.

Нездатність прийняти рішення породжує невпевненість у своїх силах і думки у власній непридатності. Вони, в свою чергу, стають ґрунтом для комплексів і низької самооцінки. У гіршому випадку це може спровокувати депресію, а також розвиток хронічних захворювань на тлі стресу.

Лікування децидофобії

Лікування децидофобії – тривалий, але можливий процес. На жаль, просто сили волі може не вистачити, щоб побороти розлад, тому обов’язково потрібно проконсультуватися із фахівцем. На початковій стадії достатньо буде роботи із психотерапевтом. Якщо ж розлад вже зайшов занадто далеко і впливає на ваше життя, роботу і стосунки, можливо, необхідна консультація із психіатром. Також важливо, щоб рішення про лікування прийняв сам пацієнт. Але не варто забувати, що подібне рішення досить складне і людині необхідна підтримка близьких.

Ефективними для лікування децидофобії вважають когнітивну і гештальт терапію. Застосовують так само групові заняття. Завдяки ним людина відчуває підтримку, а для децидофобів це дуже важливо, тому що вони можуть відчувати себе самотніми і «єдиними у світі такими боязкими».

Під час лікування такого розладу можуть використовувати терапевтичні методи, гіпноз, метод релаксації, навчання управлінню емоціями. У складних випадках, для купіювання сильних нападів страху, використовують медикаменти.

Є кілька вправ, які можна виконувати самостійно, аби краще розуміти себе. Перше – це визнання своїх страхів. Усвідомлення проблеми – перший крок до її вирішення. Можна виписати всі свої страхи, але не обдумуючи їх, а записуючи усе, що приходить в голову. У кожного з нас свій довгий список – і важливо навчитися дивитися цим страхам в обличчя.

Якщо ж виникає ситуація, при якій потрібно екстрено прийняти рішення, допоможе «Квадрат Декарта». Ця методика дозволяє розглянути актуальне питання з чотирьох боків, побачити найкращий варіант і почути самого себе. Для використання Квадрата Декарта знадобиться аркуш паперу, ручка або олівець. Як тільки ці інструменти будуть готові, можна починати роботу з Квадратом, яка передбачає відповіді на чотири основні питання. Ці чотири питання можна образно уявити як чотири пункти спостереження за проблемою, з яких можна розглянути проблему з різних сторін і отримати про неї найбільш об’єктивне уявлення.

Отже, кожне з питань означає:

  • що трапиться, якщо це станеться? – пошук плюсів від вибору цього варіанту;
  • що трапиться, якщо це не відбудеться? – пошук плюсів в разі відмови від цього варіанту;
  • чого не трапиться, якщо це станеться? – пошук мінусів від вибору цього варіанту;
  • чого не трапиться, якщо це не відбудеться? – пошук мінусів у разі відмови від цього варіанту.

Усі свої відповіді потрібно саме записувати, а не відповідати подумки. По-перше, ви можете просто заплутатися в своїх відповідях, а по-друге, підсвідомість людини працює таким чином, що ігнорує частку «не», у зв’язку з чим велика ймовірність допущення помилок. Тому, обов’язково використовуйте листок і ручку, можна навіть роздрукувати Квадрат у великому форматі, і відповідати на кожне з питань у відповідному секторі.

Хорошим варіантом може бути поділ cвoїх пepeживань від результатів. Якщо вaм важко пpиймати peшeння, спершу перегляньте усі можливі варіанти і потенційні наслідки. Який результат вас найбільше лякає і чому? Які насправді існують ризики? Що ви можете втратити чи отримати? Що найгірше може трапитись? Розширюйте свої можливості, готуючись до найгіршого варіанту сценарію, і усвідомлюйте, що ви зможете з ним впоратись. Враховуйте, що навіть найгірші наслідки стають важливим досвідом і відкривають нові можливості.

Не потрібно вимагати від себе одразу ж глобальних змін – робіть один вибір за раз. Змінити все і одразу буває складно. Приймаючи рішення, сприймайте власний вибір як досвід, незалежно від сфери вибору. Кожне найменше рішення учить нас чомусь. Не бійтеся результату – лише після його отримання приймайте наступні рішення.

Так само важливо хвалити себе у разі успішного вирішення проблеми і намагатися не перебільшувати значення самого вибору. Не боятися відповідальності допоможе вихід із зони комфорту і участь в дискомфортних ситуаціях і частіше спілкуватися зі сміливими і енергійними людьми.

Чому важливо вміти приймати рішення

Прийняття рішень –  це навичка, яку бажано формувати з дитинства. І слід усвідомлювати, що будуть помилки. Але іншого шляху немає. Будь-яке рішення може виявитися помилковим. Але потрібно вчитися сприймати помилки як досвід, який нас розвиває. Також важливо навчитися тому, як зробити правильний вибір і як нести за нього відповідальність.

Чому ж так важливо приймати рішення самостійно? Коли людина віддає іншим право вирішувати, що їй робити, це блокує її розвиток, а в перспективі призводить до невдач і ходіння колами. Адже легко можна звинуватити іншого в біді і зняти із себе відповідальність за те, що відбувається, але ось урок із ситуації винести уже не вийде. Уміння приймати рішення –  це властивість дорослої людини і якщо ви віддаєте комусь це право, призначаючи когось своїм опікуном, ви ніколи не станете дорослим. Також ніхто, крім вас, не знає повністю ситуацію, в якій потрібно зробити вибір. І, врешті-решт, ніхто так сильно не зацікавлений в успіху і правильному рішенні, як ви самі.

Взяти на себе відповідальність і стати дорослим зовсім не означає, що не потрібно питати порад і діяти, як на думку спаде.

Дуже важливо радитися, дізнаватися думку інших, прислухатися, коли пропонують інше бачення проблеми. У тому числі і тоді, коли воно кардинально відрізняється від вашого! Це шанс отримати абсолютно новий, свіжий погляд.

Але після того як ви дізнаєтеся інші думки, все-таки прийміть власне рішення. Ваша думка може збігатися з чужим, може відрізнятися або перебувати десь посередині між отриманими порадами. Головне, щоб ви повністю усвідомлювали, що прийняли рішення самі, і були готові нести відповідальність за наслідки.

Це може звучати лякаюче, але тільки на перший погляд. Це – найкоротший шлях до зростання і розвитку.

Тільки саме важливе та цікаве
Підписатися на розсилку останніх статей