Панічні атаки в метро

photo

Важко уявити життя без метро, ми усі вже звикли до цього незмінного атрибуту великого міста. Система метрополітену є досить специфічною – багато станцій розташовані глибоко під землею, поїзди рухаються дуже швидко, в метро часто перебуває багато людей і є постійний рух.  Однак крім зручності, швидкості та мобільності, які дарує метро, інколи в ньому можуть траплятися і не дуже приємні речі, наприклад, панічні атаки.

Якщо у вас є досвід панічних атак, то його важко сплутати з чимось іншим, – адже панічна атака супроводжується сильними фізичними відчуттями та емоційними переживаннями, сильним серцебиттям, тремором, головокружінням, страхом.

«…я стояла в метро, усюди було світло, поїзди та люди проносилися повз мене. Раптом жар пронизав мене зсередини, чомусь по-іншому почала бачити предмети навколо, мені стало дуже жарко, я спітніла. Коліна почила підгинатися і я вже не могла тримати своє тіло як завжди. Я опустилася на підлогу, серце билося в страшенно сильному темпі. Я думала, що помираю. Я прошепотіла «прощавай» своєму другові. Він ще деякий час сидів, тримаючи мене на руках на лавці в той час як я відчайдушно шепотіла «викликай швидку», тому що знала що мені потрібна допомога». На відміну від моєї початкової думки про серцевий напад, це був не він. Через декілька тижнів потому я дізналася що це була панічна атака».

Саме таким чином може виглядати опис досвіду панічної атаки в метро. Чому ж все таки панічні атаки часто трапляються саме в метро?

На це є декілька причин. Метро – це шумне, людне місце, його важко уявити в спокої. В метрополітені постійно є рух – рухаються люди, поїзди, ескалатори, постійно можна чути оголошення про те, що це – зона підвищеної небезпеки. Як правило станції розташовані глибоко під землею, і щоб до них дістатися потрібно досить довго спускатися. В звичайних обставинах метро може не викликати особливих реакцій, однак, виснаженість та втома, схильність до тривоги, стресові фактори можуть вплинути на людину таким чином, що в якийсь момент зненацька може трапитися панічна атака.

Панічна атака називається «атакою» саме тому, що може бути настільки неочікуваною та інтенсивною, що людина в цей момент відчуває себе безпомічною, не може рухатися або ясно думати. Різкий викид адреналіну переводить організм в стан готовності до реакції «бий або біжи», – якби ви зустріли вовка чи ведмедя в лісі то відчули б те саме. Серце вискакує з грудей, стає важко дихати, горло стискається, з’являється відчуття, що ось-ось трапиться щось дуже жахливе – або ви помрете – незважаючи на те, що ви знаєте, що це не так. Інколи з’являється відчуття головокружіння і відірваності від оточення. Також може бути відчуття сильного спітніння, припливів жару або холоду. Усе тіло може почати трястися. Так як кров швидко йде до серця та головних груп м’язів, може з’явитися відчуття поколювання та оніміння в пальцях рук та ніг. Може з’явитися головний біль. Як правило панічна атака досягає максимуму протягом 10 хвилин і проходить через 20-30 хвилин.

Панічні атаки в метро можуть супроводжуватися думками про те, що «ми усі під землею і звідси важко вибратися» «раптом поїзд зламається і ми застрягнемо в тунелі» «якщо мені стане погано, то мені тут ніхто не допоможе» і т.д. Загальна підвищена тривожність може створювати своєрідне «підґрунтя» для виникнення нових панічних атак.

Повторні панічні атаки можуть виникати без причини, або коли людина відчуває страх, або ж стикається з тригером – ситуацією, візуальним образом, запахом, звуком, чи відчуттям, яке нагадує про страх або про час, коли була панічна атака.

Після панічної атаки в людини як правило з’являється бажання уникати місце де вона відбулася або потенційно може відбутися. І це природно, адже уникання, на певний час допомагає знизити тривогу. Однак уникання не є правильним рішенням в довгостроковій перспективі.

Тож, якщо у вас був досвід переживання панічної атаки, важливо пам’ятати:

  1. Близько 30% людей хоча б один раз за життя переживали панічну атаку. Жодна людина не померла від панічних атак. Панічні атаки – дуже неприємні за спектром відчуттів, однак, на щастя, не смертельні.
  2. Панічні атаки можуть траплятися де завгодно, а також в міському транспорті та метрополітені. Якщо ви відчуваєте що вам важко впоратися самостійно – зверніться до оточуючих людей чи працівника метрополітену.
  3. Відчувати страх та тривогу під час панічної атаки цілком нормально, але варто пам’ятати, що якщо ви дуже сильно боїтеся своїх відчуттів, то автоматично посилюєте свій страх, а значить, і викид адреналіну і, відповідно, інтенсивність панічної атаки (з’являється певне замкнене коло: страх-адреналін-страх).
  4. Якщо ви відчуваєте, що сильно хвилюєтеся з приводу повторення панічної атаки, переживаєте про її негативні наслідки, уникаєте певні місця та ситуації в зв’язку з атаками, можливо, саме зараз час звернутися до спеціаліста.

P.S.

Панічна атака – приступ сильного страху що виникає раптово, досягає максимуму протягом 10 хвилин і супроводжується щонайменше 4 із 13 симптомів:

– прискорене серцебиття

– тремтіння або озноб

– перехоплення подиху або задухи

– пітливість

– страх задихнутися

– біль або дискомфорт у грудях

– нудота

– запаморочення

– дереалізація

– страх втратити контроль або збожеволіти

– поколювання

– припливи холоду або жару

– страх померти

Тільки саме важливе та цікаве
Підписатися на розсилку останніх статей