«Мені більш за все важливі інші, я можу пожертвувати все заради когось, я підкоряюсь бо не вартий»

Важлива емоційна потреба, яка полягає у встановленні структурованих відносин, реалістичних кордонів, розумної дисципліни, вмінні дотримуватися правил та самоконтролю. Люди, які мають труднощі з відчуттям кордонів, часто виховувалися у сім’ях, де все дозволялося і все прощалося. В окремих випадках дитину не навчали витримувати нормальний рівень дискомфорту або не забезпечували достатнім рівнем певної турботи в пошуку реалістичного усвідомлення меж. У результаті доросла людина відчуває складнощі з розумінням того, що в інших людей теж є певні права і «своя територія», людині складно ставити довгострокові цілі та послідовно досягати їх, відсутня дисципліна. Така поведінка призводить до нездатності поважати права оточуючих, співпрацювати з ними, стримувати обіцянки. А самі люди можуть справляти враження доволі егоїстичних, безвідповідальних і розпещених.

Кордони визначають людину, її можливості, бажання, способи пошуку та варіанти побудови відносини з іншими. Якщо до фізичних кордонів людини відноситься перш за все тіло, то до психологічних – простір та відчуття, які відокремлюють її від інших людей.

Визначити фізичні кордони досить легко. Найперший, базовий кордон для нас – це наша шкіра. Запитайте себе, щоб зрозуміти, чи не порушують ваші кордони інші.

• Кому дозволено і кому не дозволено вас торкатися і як?
• Що ви вважаєте лише вашим особистісним простором, який потрібно оберігати?
• Чи є у вас своє місці, де ви можете побути на самоті?

Дітям (а потім власне і дорослим) із задоволеною потребою в чітких межах набагато легше дотримуватися правил, які є соціально адаптованими і для інших людей, зважати на інших і адекватно реалізовувати свої імпульси та бажання. Так само, якщо є усвідомлення і розуміння здорових меж, людям набагато легше витримувати дискомфорт, ставити власні цілі та досягати їх, що сприяє проявляти достатній рівень самодисципліни.

Вправа для визначення особистих кордонів

Вправа допомагає на практиці визначити конкретні комфортні рамки ваших фізичних особистих кордонів. Для виконання вам знадобиться помічник, однак це не може бути ваш друг чи член родини, тому що у відносинах з близькими кордони вже, як правило, давно визначені. З малознайомими людьми справи йдуть зовсім інакше.

Встаньте один навпроти одного на комфортній відстані (зазвичай досить 1-2 метрів). Виконуючи вправу, вам необхідно залишатися на місці, в той час як ваш знайомий буде повільно наближатися до вас в повільному темпі, щоб у вас був час оцінити свої відчуття.

Спробуйте зафіксувати, на якій відстані ви почали відчувати легкий дискомфорт. А коли напружилися трохи сильніше? Коли захотілося втекти, відійти або відштовхнути людини? Всі ці відчуття – сигнали вашого організму, який намагається застерегти від небезпеки. Запам’ятайте, яка відстань для вас комфортна, і наступного разу припиняйте будь-які спроби людей вторгнутися в ваш особистий простір. Ще одне: слово «ні» – це найголовніша межа і це повне, розгорнуте речення.