Що таке посттравматичний стресовий розлад?

Загальна характеристика

За визначенням МОЗ України, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР. Цей стан характеризується стійкими симптомами повторного переживання травматичної події, негативними змінами у когнітивній сфері та настрої, а також підвищеною збудливістю. Симптоматика триває більше одного місяця після дії травматичного чинника та призводять до суттєвого погіршення функціонування в різних важливих сферах життя.

Іншими словами, можна сказати, що ПТСР – це «застрягання» в моменті травми. Тіло не завжди може розділяти минуле та теперішнє. І навіть коли реальної загрози вже немає, певні тригери можуть повернути в момент страху, болі чи злості, а стрес від цього може бути таким самим по інтенсивності.

Прояви ПТСР в контексті воєнного стану

Серед гуркоту вибухів, сирен і руйнувань ПТСР не завжди виглядає як гучна паніка чи сльози – він часто тихий, ніби закам’янілий. Це коли людина прокидається вночі, задихаючись, бо їй наснилося те, що сталося, або те, що могло статися. Це коли звук феєрверку чи пролітаючого літака змушує ховатися або стискати кулаки, намагаючись зберегти контроль.

Механізм прояву ПТСР

Люди із ПТСР під час війни живуть у пастці часу: їхній мозок щодня повертає їх у момент загрози, навіть коли навколо вже тиша. Вони уникають знайомих вулиць, людей і навіть власних думок, бо кожна дрібниця може стати дверима до минулого, яке не відпускає. У багатьох це проявляється у відчуженості, байдужості, неначе життя втратило кольори. Цивільні та військові однаково можуть відчувати цей невидимий тягар, що стискає груди й не дає вдихнути на повні легені. У реальності війни ПТСР – не лише про минуле, це щоденна боротьба за право почуватися живим.

Статистика

У кожного свої реакції на травматичні події та індивідуальний поріг допустимого навантаження. Саме тому ПТСР є не у всіх, хто пережив одну і ту саму подію. Згідно з дослідженням серед українських цивільних, поширеність симптомів ПТСР варіювала: серед тих, хто залишився вдома, – 32,9 %, серед ВПО – 39,4 %, а серед біженців за кордоном – 47,2 %.

Наслідки

Війна залишає по собі не тільки руїни міст, а і руїни всередині нас. Пережиті травматичні події можуть надовго залишити свій слід та змінити сприйняття світу. Навіть якщо під час обстрілів людина поводиться спокійно – це не означає, що травма не «наздожене» потім. Безсонні ночі, втрата близьких та постійні загрози не минають просто так. Тіло памʼятає все.

Серед розповсюджених наслідків посттравматичного стресового розладу є:

• Неадекватна «захисна» реакція у відповідь на тригери, що може навіть нести загрозу іншим людям;
• Постійна тривога та приступи злості або агресії;
• Погіршення стосунків з оточуючими людьми; Неприємності у родині та на роботі;
• Емоційне оніміння в повсякденному житті
• Зловживання алкоголем, наркотичними речовинами або формування нехімічної залежності (наприклад, ігрової залежності)

Лікування ПТСР

Лікування ПТСР є доволі ефективним – дослідження показують, що завдяки лікуванню близько 20% пацієнтів одужують протягом 3 місяців, 27% – протягом 6 місяців, 50% – протягом 2 років. Також близько 77% пацієнтів з розладом одужують протягом 10 років.

Найбільш ефективними методами лікування є:

• Травмо-фокусована когнітивно-поведінкова терапія. Вона навчає пацієнта розуміти, як пережите змінило його думки та почуття.
• EMDR-терапію (десенсибілізацію та репроцеалізацію рухом очей). Цей різновид терапії допомагає зменшити яскравість спогадів та силу емоцій, пов’язаних із травматичною подією.
• Фармакотерапія. ЇЇ часто призначає лікар паралельно з психотерапією.

Підсумок

ПТСР – це не ознака слабкості, це травма такої сили, що змінює хімію мозку. Але це можна виправити. Терапія показує достатньо високу ефективність. Зміни не приходять моментально, проте коли розмова йде про душевний спокій і повернення до себе справжнього, терпіння того варте.