Тривога – незмінний супутник нашого життя. Цю емоцію закладено в нас природою для того, щоб попереджати нас про можливу небезпеку і мотивувати на успішне завершення складної ситуації. Слід відокремлювати поняття природної тривоги як явища від тривожності як риси характеру. Під тривогою розуміють широкий комплекс психофізіологічних проявів, що активізуються у випадку загрози; тривожність же – це схильність людини до надмірних переживань щодо можливої невдачі чи неприємностей.

У наші дні підвищена тривожність займає чільне місце не лише серед психічних захворювань, а й серед всіх медичних проблем сучасності. Існує окрема група тривожних розладів, найпоширенішими з яких є наступні:

• генералізований тривожний розлад;
• панічний розлад;

Чому вона виникає?

На фізіологічному рівні за відчуття тривоги відповідає певна ділянка мозку – мигдалевидне тіло. Воно активно користується центром пам’яті, що зберігає інформацію про всі небезпеки, з якими ми зустрічаємося протягом життя, і у випадку ситуації, що розпізнається мозком як небезпечна, вмикає «систему тривоги», покликану її уникнути або подолати («бий або біжи»).

Існує низка факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх, що формують в людині надмірну чутливість до можливих невдач та неприємностей. У цьому випадку мозок натискає на «тривожну кнопку» у тих випадках, коли жодної реальної загрози поруч немає.

Як розпізнати підвищену тривожність?

Як же визначити, чи не перейшла наша природна тривога у хворобливий стан, такий як діагноз ГТР чи інший розлад, що потребує лікування? При надмірній тривожності людина:

• перебуває у стані постійної емоційної напруги (дратівливість, занепокоєння, передчуття небезпеки, нав’язливі думки про гірше, складнощі з концентрацією);
• демонструє зміни у поведінці (настороженість, помисливість, уникання потенційно тривожних ситуацій, прокрастинація);
• відчуває фізичний дискомфорт (м’язова напруга, тахікардія, задуха, пітливість, безсоння, нудота).

Іншими словами, якщо почуття тривоги заважає жити звичним життям, ефективно виконувати свою роботу, займатися улюбленими справами, і постійно тримає людину у «залізних рукавицях» нервової напруги, це означає, що людині потрібна допомога. Доведено, що ефективним методом лікування тривожності, неврозів та панічних розладів є когнітивно-поведінкова психотерапія. Спеціалісти Київського центру КПТ володіють техніками лікування будь-яких тривожних розладів, і з радістю допоможуть вам повернути відчуття свободи від безґрунтовних хвилювань і страхів.