Спочатку поговоримо про різницю між автономією та компетентністю, що доволі часто плутають. Автономія – це потреба в незалежності від інших, самодостатності та самовизначенні, це здатність діяти самостійно відповідно до віку, а також набувати незалежності в реалізації власних фізичних потреб. Це не означає робити все самостійно, мається на увазі знаходити гнучкі способи для задоволення власних потреб і просити про допомогу коли потрібно, це є здорові ознаки автономності. 

Психологічна компетентність

Психологічна компетентність – це здатність особистості до самопізнання, самоконтролю, до ефективного спілкування і взаємодії з іншими людьми, саморозвитку та самореалізації Потреба в автономії та компетентності не задовольняється у ситуаціях, коли батьки надмірно опікуються та прагнуть робити все, не заохочуючи самостійну поведінку дитини; порівнюють дитину з іншими не на її користь і не вірять в її успіх, внаслідок чого у дитини не формується віра у власні сили та свою особисту спроможність. Діти які мали більш задоволену потребу в автономії та компетентності мають більше шансів сформувати свою ідентичність, визначити свої власні цілі та отримати важливі компетенції для їх досягнення. Ця потреба пов’язана з відчуттям власної ідентичності, кожному з нас дуже важливо відповісти на фундаментальні запитання:

• Хто я? Людина, донька/син, онука/онук, викладачка/викладач, жінка/чоловік;
• Яка я людина? Життєрадісна, творча, задумлива;
• Що я можу? Писати тексти, публічно виступати, волонтерити.
• Що я люблю? Чим я надихаюся? 

Коли в стосунках з батьками є достатньо автономності та компетентності людина для себе отримує основну навичку – бути собою, довіряти собі. Нас мають надихати картинки тих моментів, коли ви були горді за себе, коли ви робили щось цінне та важливе для себе або інших. 

Як може почуватися людина, яка має незадоволену потребу в автономії та компетентності:

• залежною або безпорадною навіть коли потрібно зробити звичайні справи, відчувати тривогу та страх зробити не правильний вибір; 
• має складність у формуванні думки чи прийняти рішення без іншої (певної) людини;
• має острах щодо власної некомпетентності та неминучих невдач, очікує на негаразди та катастрофізує;
• людина переконує себе, що не може контролювати або змінити події, які з нею відбуваються, і в результаті навіть не намагається щось зробити. При цьому людина не завжди перебуває у справді безвихідній ситуації.

Засоби для автономії та дорощування компетентності:

• Робіть те що можете, там де ви є, плануйте навіть вільний час (що робити перед сном; що приготувати на вечерю і як провести вихідні). Зробіть пересування меблів в кімнаті так, як вам зручніше. Знаходьте якомога більше точок контролю, в яких ви можете приймати власне рішення і виконувати його.
• Подалі від безпорадності – маленькими кроками. Формуйте маленькі реальні цілі і обов’язково винагороджуйте себе за їх реалізацію. Ведіть список завдань/досягнень і перечитуйте його хоча б два рази на місяць. Згодом ви помітите, що цілі і досягнення стали більшими. Знайдіть можливість нагородити себе за кожен виконаний пункт.
• Формуйте альтернативний погляд. Спробуйте спростовувати песимістичні переконання письмово, заведіть щоденник для запису неприємних подій і їх опрацювання за схемою ABCDE. 
  • A – Adversity, несприятливий фактор: згадайте неприємну ситуацію, яка викликає песимістичні думки і почуття безпорадності; 
  • B – Belief, переконання: запишіть вашу інтерпретацію події: все, що думаєте про те, що сталося;  
  • C -Consequence, наслідки: як ви вчинили в зв’язку з цією подією?;  
  • D – Disputation, інший погляд: запишіть докази, які ставлять під сумнів і спростовують ваші негативні переконання; 
  • E – Energizing, активізація: які почуття (і, можливо, вчинки) викликали нові аргументи і більш оптимістичні думки?

Пам’ятайте, що ви можете самостійно підкріплювати усвідомлення своєї індивідуальності, переглядати своє самосприйняття. Підсилювати відчуття власної гідності:

• насамперед з увагою та турботою думати про себе;
• фіксувати свої спроби, навіть невдалі, і бачити в цьому певну динаміку руху;
• винагороджувати себе навіть за незначні, на вашу думку, успіхи.

Всі ключики у вас є, вам варто просто почати довіряти своїм відчуттям і дбати про себе.